505. Повідомляється, що посланець Аллага, нехай благословить його Аллаг і вітає, сказав:

مَثَلُ المُؤْمِنِ الَّذِي يَقْرَأُ القُرْآنَ كَمَثَلِ الأُتْرُجَّةِ، رِيحُهَا طَيِّبٌ، وَطَعْمُهَا طَيِّبٌ، وَمَثَلُ المُؤْمِنِ الَّذِي لَا يَقْرَأُ القُرْآنَ كَمَثَلِ التَّمْرَةِ لَا رِيحَ لَهَا، وَطَعْمُهَا حُلْوٌ، وَمَثَلُ الفَاجِرِ الذِي يَقْرَأُ القُرْآنَ كَمَثَلِ الرَّيْحَانَةِ، رِيحُهَا طَيِّبٌ، وَطَعْمُهَا مُرٌّ، وَم!ثَلُ الفَاجِرِ الذِي لَا يَقْرَأُ القُرْآنَ كَمَثَلِ الحَنْظَلَةِ، طَعْمُهَا مُرٌّ، وَلَا رِيحَ لَهَا

«Віруючий, який читає Кур'ан, подібний до цитрусу: від нього приємно пахне і він є смачним; віруючий, який не читає Кур'ан, подібний до фініка: немає в нього запаху і він солодкий на смак; грішний, який читає Кур'ан, подібний до райхану (тобто базиліку): смачний на запах, але гіркий на смак; а грішний, який не читає Кур'ан, подібний до полину: гіркий на смак і немає в нього запаху».